Про яблуко
Названо Левком Симиренком на честь свого батька — промисловця-цукрозаводчика і знаного в Україні мецената Платона Федоровича Симиренка.
Тривалий час у 19 столітті різними плодовими розсадниками він поширювався під різноманітними назвами. Одні іменували сорт Ренетом Жуковського, інші Ренетом зеленим незрівнянним, треті Зеленкою Вуда, а в садах Північної Таврії, зокрема, на Херсонщині та Мелітопольщині, він був відомий під назвою Ренета Філібера або Цитронного Ренета. Частково це пояснюється тим, що кожен власник саду в Україні, хто прямо чи то опосередковано стикався з цим визначним сортом, намагався довести свою причетність до його походження і через нього увічнити своє ім'я.
Сорт поширився з Платонова хутора поблизу м. Мліїв Черкаської області України, де Платон Симиренко заклав багатющий дендрарій і величезний фруктовий сад. Левко Симиренко ще в студентські роки запримітив у цьому саду уже немолоду яблуню з розлогою округлою кроною, яка щороку давала щедрий врожай зелених, а при дозріванні золотавих зарум'янених плодів чудового смаку. Згодом Левко Платонович популяризував та впровадив у виробництво цей сорт. Сам він писав про його походження:
Походження цього чудового Ренета, який успішно конкурує з найкращими європейськими сортами, до цього часу остаточно не визначено. Невідомо, чи це є стародавній сорт, але давно забутий на Заході, чи помологічно самостійне нове яблуко, яке народилося від випадкового засіву в саду Платонового хутора, що належав колись моєму батькові. Але безперечно одне: це яблуко поширилося у Росії, а останнім часом і в Європі, з нашог
Восени 1887 року Левко Симиренко бере участь у Харківській сільськогосподарській виставці, на якій демонструє плоди цього сорту під назвою Ренет Зелений П. Ф. Симиренка. Цю назву сорту Левко Платонович збереже у всіх своїх подальших помологічних працях і «Генеральному каталозі Помологічного розсадника Л. П. Симиренка».